Вкраїна і мова

У вирій злітає
Клин в далечині,
Та чогось немає
Миру на землі.

Де ж мир? Де Любов?
Повсюди лиш зрада.
Лиш помста і кров
Зібрались на раду.

Лиш помста і кров
Вже пишуть закони.
А де ж та Любов?
По кому б'ють в дзвони?

Вкраїну ховають,
Справляють поминки,
Уже доїдають
Осінні обжинки.

Вже п'ють, запивають
Вкраїну і мову,
А потім ридають,
І каються в змові.

Де ж діли основу?
Одні перегони.
Вкраїну і мову –
Добийте ж їх дзвоном.

Вона ж вам засіла,
Як кістка у горлі.
Кінець вже доспів.
Доспів хижі орли.

Вкраїна і мова
Вовік неподільні,
Вкраїна і мова –
Це рай хлібосільлний.

Вкраїна і мова –
Як він і вона.
Вкраїна і мова –
Як муж і жона.

Нехай їм не буде
Кінця, ані краю,
Тоді й не забудем Кіровоград
Дорогу до раю.

Любов Павлюченко

Все произведения автора:

© Copyright: Любовь Павлюченко (lubov), 2011


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд6 звезд7 звезд8 звезд9 звезд10 звезд (1 голосов, средний балл: 10.00 из 10)
Загрузка ... Загрузка ...

Другие записи из этой рубрики:

Автор: Любовь | 26 марта 2011 | Раздел: О городах и странах | Просмотров: 6

Оставить комментарий

Вы должны войти чтобы оставлять комментарии.