стихи Иры Демчук

Як довго я цього чекала,
щоб воно швидко обійшло,
щоб швидко-швидко,і не знала,
як там усе оце прошло... Читать дальше »

Наварование мисли,
и бессмислици слоєв,
ми давно живем без жизни
то што било — у воров. Читать дальше »

Ми заложники боли,
а она не отступит,
не хватаєт нам воли,
а боль нас накрутит. Читать дальше »

Мовчки, молча, тихо, тихо...
Жить нам больно — жити вірно...
хто на лево, кто на право,
особиста то є справа. Читать дальше »

Чому потрібно і для чого?
Повсюди-"ні", і «ні»для всього!
Не знають-геть, і знають-брись!
І де та помилка — Включись! Читать дальше »

це вона! весна прийшла,
тугу із сердець зняла,
розтопилися сніги,
вийшли з берегу річки. Читать дальше »

Скільки заманеться — мене не розумійте,
скільки вам прийдеться — дістало все мене,
вже набридло все — жити так? Убийте...
все, що навкруги — проти мене йде Читать дальше »

Чому не маєм права ми
Ніколи на свої думки
Як хочем, щоб було колись...
А інші нам, як «подавись», Читать дальше »

Живу не много я на этой жизни стороне,
поведать много не смогу, чтоб не подумали, что бред,
ошибок много-верю я,
не врут и мне мои глаза, Читать дальше »

Зачем живем, и смысл где теряем,
То тонем славно, грешно доживаем.
Дрожи теперь навек наша земля,
твоей судьбою была та война. Читать дальше »