Антипатріотичний вірш
Пройшло вже двадцять довгих років,
Як незалежная земля
Вкраїнських степів та тополей,
Як незалежнії міста.
Ми незалежні... Та від кого?
Не відповість мені ніхто!
Ніби нема навкруг нікого,
Хтось щось бормоче... Та не то.
В нас живописная країна,
В нас плодородная земля,
У нас є мова солов*їна
І стародавнії міста.
«Будь гордий за Вкраїну-неньку!»
Але чим нам гордитись, га?
Що розкрадає потихоньку
Її чиновницька рука?
А ми нічого їм не зробим —
Закон на влади стороні
І нам ніхто не допоможе.
Так недалеко до війни.
Так ось, подумати розумно:
А незалежність тут яка?
Це незалежність від народу
Нашої влади у містах.
А почуття патріотизму
В моїй душа давно нема...
І я не горда за Вкраєну,
Хоч Батьківщина це моя...
© Copyright: Кристина Богданова (Marko), 2012


