Блага звістка

В місячну зоряну ніч
Стрілися діва з Богом віч-на-віч
І мовив Дух Божий до Марії:
«Ти вибрана для здійснення Моєї мрії.
Радуйся, благодатна!
Сам Бог з тобою!
На таке лиш здатна
Ти зі Мною:
Поєднати землю і небо
У вічній любові,
Бо давно вже треба
Здійснити Своє Слово.
Благословенна ти
І Плід твого чрева.
Світлом світ освіти
І стань Моїм древом,
І зроди ти Плід,
Який спасе світ
Від горя і бід.
Стане Спасителем миру.
Світ спасе із безодні і виру.
Вибрав Я тебе жоною.
Єдина ти вибрана Мною.
Скажи, Маріє, згодна ти чи може ні?»
І сказала Діва Богу:
«Так, та як це станеться мені?
Немає в мене мужа свого».
І промовив Бог:
«Дух поєднає нас обох.
І від Духа ти породиш Сина,
Дороге Мені Дитя.
За любов до світу Він загине,
За людське буття і майбуття».
І Марія прийняла Божую Вість,
Породила Божеє Дитя,
Вічне невмирущеє Життя.
Любов'ю перемогла злість.
Плід зродила Божої Любові
Що бринить любов'ю в Божім Слові.
І Марія породила Сина,
Божую Святу Любов,
Славу, що вовіки не загине,
Ту Любов, яка спасає знов,
Вічну, не вмирущую Любов,
Сущую Основу всіх основ.
Так у світ і до скончання літ,
Дар від Бога та Благая вість:
Лише Любов спопелить всю злість.
Мудрість Божої Благої Звістки
То для ворога, немов, у горлі кістка.
Божая Любов велику силу має.
У Любові ненависть до тла згорає.
Лиш Любов всьому дає життя,
Віру і надію в майбуття.
Хто Основу всіх основ пізнає,
У вічне життя дорогу пізнає.
Істину пізнає, Божу Любов.
Воістину має мир із Богом.
Щоб в усьому у житті везло,
Не про мир із світом треба дбати,
Ворогу лукавому на зло,
Вічний мир із Богом треба мати.
Мир із світом ,то безодні вир,
А із Богом – істино блаженний мир.