Друже, я дарую тобі…

Друже, поглянь, Я дарую тобі те,
Те, що мною в житті нажито.
Нема в мене ні срібла, ні злата.
Я дарую тобі те, чим сама богата.

Ти тільки приторкнись до тепла оцих строчок.
Повір, життя ти вип’єш ковточок.
Із насолодою думки вкуси
І добавлять вони тобі духовних сил.

Я тобі одіж дарую ту,
Ту, що Бог пошив, теплу, легку і святу.
Холод і біль упокорять у тілі.
Таке зробити лиш Господу в силі.

Те, що зігріте Любов'ю в мені,
Близько тобі нині, ані у сні.
Я ту Любов не таю, не ховаю.
Тобі з любов'ю Любов наливаю.

Тільки і ти завжди щедрим будь
І поділитись з другим не забудь.
Хто у Любові живе, той літає.
Льоду у серці його не буває.

А коли в серці твоїм лід усе ж є,
То від Любові він миттю розтане,
Бо у Любові все зло, немов у огні згорає.
Вірю я свято, що зло навіки у прірву кане.
І тоді, всім на землі, світло і затишно стане.

31.08.2001