Весілля

Вставай, вставай і зодягнись Сіон!
У золоті свої весільні шати.
Змахни з свого обличчя сон.
Вже на рушник весільний пора стати.

Пора дівчинонько, голубко,
Бо вже калина дозріває.
Пора, кохана моя, любко,
Бо скоро проминуть й жнива.

Давно, давно уже пора.
Вже на порі дівоче лоно.
Прийшла твоя пора, Сіон-гора.
Моє ти най рясніше гроно.

Гей музиченьки! Де ж ви, де?
Нумо, весільної заграйте!
Ось наречена з-за гори іде.
Іще огню, іще огню додайте.

Огню, огню, хай небеса палають.
Не шлюбна ніч, а шлюбний день стає.
Хай наречена мою вірність знає.
Усю себе з любов'ю віддає.

Гей музиченьки! Шлюбної заграйте!
Любов моя на рушничок стає
І без вагання рученьку в Мою вкладає,
І клятву вірності навік дає.

Так грайте, грайте, грайте, не вгавайте!
Вже коні біло пінні трясуть гривами.
Усе готове у весільний путь,
Вже осінь у віконце стука зливами,
То ж будьмо вірними в любові,
Будьмо, будь.

30.08.2001