Війна
Війна, війна, війна,
Допоки ж буде клятая вона?
Допоки ж буде литись в світі кров?
Допоки зневажатимуть Любов?
Оту одну, єдиную на всі світи,
Яку умом бажають всі знайти.
Серця ж свої, мов двері ті, закрили,
Бо здавна відреклись від Бога сили.
Уперто простягають в небо руки,
Благають Бога взяти на поруки,
Благають до спасіння показать дорогу,
І чинять зраду вічному Святому Богу.
І зраджують отій Любові,
Отій, яка у вічному Святому Слові,
Тій, про яку звіщали всі пророки
В теперішні і у минулі роки.
І досі йде ще вічна ця війна
Між клятим злом і Заповітним Словом.
І лиш Любов, лише Вона Одна
Для цього світу є святим покровом...
З любов'ю ви Любов любіть.
Нею Святою дорожіть.
Її, Святую, не губіть,
Нею, Святою, лиш живіть.
Війна, війна, війна,
Скоро закінчиться вона.
Непереможна, нездоланна є Любов!
Бо незбагненну силу має Христова Кров.
Я, у цей скорботний день,
Не співатиму пісень,
А молитимусь до Бога,
Щоб прислав з небес підмогу.
Ворога відвічного здолати,
Темряву здолати й гріх.
І в дарунок, всім спасіння дати,
Оцей світ спасти і всіх.
22.06.2001
Любов Павлюченко
© Copyright: Любовь Павлюченко (lubov), 2011
(Еще не оценили)
Загрузка ...