Вінець творіння

Споконвіку Бог Любов світу дав красуню жінку.
Вінець творіння та жіноча красота
І сама найкоштовніша перлинка
Є в світі жінка, жінка та,
Яка і мати, і сестра й дружина,
З якою і в якій існує світ.
Багато їх, та кожна з них, єдина.
Нехай живуть єдині много літ!
Жінко! Живи ти вічно і даруй життя,
Світи і світлом стань,
Освітлюй шлях у майбуття.
З любовію на світ поглянь.
Ти диво дивне, таїна,
Душі і серця половинка.
Ти породила світ одна,
В тобі життя краплинка.
В любові жінка вічне джерело,
Життя, цілющої водиці.
А без любові, кригою і снігом замело
Жіноче серце. Життя з такого не родиться.
Нехай же буде на землі
Завжди кохана, вірна у любові жінка!
І не повторна, і прекрасна, як на склі,
Морозом намальована сніжинка.
Нехай же вічно буде жінка,
Чаша, наповнена життям,
Бо лиш від жінки стелиться стежинка,
І нею йде життя у майбуття.