Я щаслива
Я щаслива, що тут в Україні,
Ти з любов'ю дав місце й мені.
Тут, у цій благодатній країні,
Спливли радісні дні і сумні.
Але все ж щиро вдячна я Богу,
За мені подарований рай.
Із любов'ю вказав Ти дорогу,
Припровадив мене у цей край.
Щоб була не рабою, а вільна,
Як голубка у вишині,
Життєдайну і хлібосольну
Україну Ти дав мені.
Ці моря, і долини,й кручі,
І вишневі рясні сади,
Найщедрішую землю родючу –
Дав з любовію на роди.
А гаї, а ліси, а діброви,
А калину, мов діву ясну,
І святу українською мову,
Що прокинулася від сну.
Подарив розмаїття прекрасних,
Найдухмяніших квітів і трав.
І хліба, немов сонечко ясне,
Із любов'ю Ти щедро дав.
Я безмежно Тобі вдячна, Боже,
За усе, що мені Ти дав.
За любов і за мудрість тоже,
За завіт, що зі мною склав.
30.09.2007
Любов Павлюченко
Кіровоград
© Copyright: Любовь Павлюченко (lubov), 2011
(1 голосов, средний балл: 10.00 из 10)
Загрузка ...
Вперше бачу рядки на української! Д,якую Вам, Любов! Дужи гарні вірші! Юрій , Кременчук.
Дякую Юрію.Вкраїна і мова.
У вирій злітає
Клин в далечині,
Та чогось немає
Миру на землі.
Де ж мир? Де Любов?
Повсюди лиш зрада.
Лиш помста і кров
Зібрались на раду.
Лиш помста і кров
Вже пишуть закони.
А де ж та Любов?
По кому б'ють в дзвони?
Вкраїну ховають,
Справляють поминки,
Уже доїдають
Осінні обжинки.
Вже п'ють, запивають
Вкраїну і мову,
А потім ридають,
І каються в змові.
Де ж діли основу?
Одні перегони.
Вкраїну і мову –
Добийте ж їх дзвоном.
Вона ж вам засіла,
Як кістка у горлі.
Кінець вже доспів.
Доспів хижі орли.
Вкраїна і мова
Вовік неподільні,
Вкраїна і мова –
Це рай хлібосільлний.
Вкраїна і мова –
Як він і вона.
Вкраїна і мова –
Як муж і жона.
Нехай їм не буде 06.10.2007
Кінця, ані краю, Любов Павлюченко
Тоді й не забудем Кіровоград
Дорогу до раю.