Крила
Я можу літати! Я відчуваю це небо...
Я відчуваю цей подих, що гуляє у нім...
Я бачу...Я знаю зараз жити нелегко,
Але я взлітаю, я маю крила живі!
Вони розкриті наповну, жаль та не побачите ви...
Вони рятують постійно, я з ними вільна завжди...
Я з ними можу взлетіти і бути де завгодно мені...
Лиш вдихну повітря у груди, крила, мене ви несіть!
Я знову бачу цю воду...Вона так манить усіх...
Та я їй більше не вірю, вона дала крила мені...
Вона для мене душа, яка навік в стороні...
Через неї вмію літать, та серце душить щосил...
Воно все пам"ятає, воно носить біль у собі...
Воно ще живе...і я рада, що воно у мені...
Серце, підскажи, що робить? як з цим жить?
Серце, ти прости, та я не забуду цей біль...
Так, у мене є крила, я вільно літаю над всім...
Я відчуваю це небо і той подих, що блукає у нім...
Я пам"ятаю той день як майже залишила світ
та я отримала крила та це відчуття висоти...
© Copyright: Вікторія Корицька (LiRen), 2011


