P.S. Цінуй те що маєш...
Чекати дива так набридло...
набридло надіятись завжди...
У мріях бути біля тебе...
Про тебе думать кожну мить...
Ти знаєш, щось в мені застигло...
померло наче навіки...
Це ти мене згубив в цім світі...
Лиш ти мене міняв завжди...
Якби ти знав, як я чекала...
на тебе чекала кожну мить...
Своє тепло я дарувала
лишень тобі...тобі весь вік...
Я з тоїм фото засинала...
у снах де й ти була завжди...
Та ти не знав...не відчував це...
любила...та ти не зрозумів...
Весь час була я так далеко...
проте душою поруч завжди...
Якби ти знав як було важко...
Коли сварились сильно ми...
Ти став такий тепер чужий...
раніше був такий рідненький...
Колиь могла сказати: мій...
тепер лиш відчуваю біль...
Я знаю тобі вже значно краще...
ти не згадаєш вже тих днів,
коли були такі щасливі...
коли ще разом ми були...
© Copyright: Вікторія Корицька (LiRen), 2011


