Який сенс всього буття?
Пусте життя... пусті слова...
Який сенс всього буття?
Кожен день нові проблеми...
нові турботи, нові сцени...
Ми виграєм, ми й програєм...
Чогось доб'ємось, щось псуєм...
А скільки здоров'я, скільки сили
ми витрачаємо на цілі...
А хтось живе собі у радість...
Не переймається нічим...
Отримує чого захоче...
На це й зусиль не прикладе...
Я вже привикла, що в цім світі
несправедливість була й є...
І тут нічого вже не зміниш...
життя іде і все мине...
Ніхто не хоче щось міняти...
Адже прийдеться програвати...
Та скільки людей, стільки й думок...
ніхто не зробить назад крок...
Ми всі в житті лише актори...
І кожен грає свою роль...
Багато лицемірства й фальші...
Ми навік закрили душі наші...
Пусте життя... пусті слова...
Який сенс всього буття?
ми є не вічні... життя мине...
Та ми нічого не вернем...
Ми не вернем ті дні і ночі...
Ті сльози радості дівочі...
Ті посмішки, той спів пташок...
і першу втрачену любов...
Живіть сьогоднішнім наповну!
Живіть, радійте цьому дню!
Ви не вернете час ніколи...
Та «завтра» сили оживуть)
© Copyright: Вікторія Корицька (LiRen), 2011


