Я йду творити життя

Ми живемо незабутніми
спогадами, поглядами...
Думками, піснями...
Містами і днями...

Ми не знаємо, що відкриває
нам нова година...
новий день й нова мрія...
секунда й хвилина.

Зупинка...вже вихід, а я ще не йду...
Сижу...щось чекаю... та що ж я роблю?!
Я мушу іти вже... Але ж куди?
В голові знову безлад... як його розгрібсти...

В переді, там мій вибір...
Там всього сенс життя...
Та його не уникнуть...
Мушу я вибирать...

Ця зупинка недовга...
Натовп вийшов-зайшов...
Ну а я... я сижу ще...
Смуток наче пройшов...

Вже так звикла до всього...
І цей натовп людей...
він такий мені рідний.
жаль що скоро кінець...

Я вже майже готова...
Ось зупинка моя...
Щож, щасливі всі будьте!
Я йду творити життя)