Раніше люди жили, а зараз існують.
Раніше люди жили, а зараз існують...
Раніше щасливі були, а тепер що? черствіють.
Де наша щирість, любов? Де співчуття, розуміння?
Що зробив з нами час? Чому ми стали чужими?
Не можу зрозуміти цей час... Для мене все тут нерідне...
Коли зупинка кінця? Я б зупинилась і вийшла...
У всіх на обличчях лиш маски... Немає правди в очах...
Яке тут може буть щастя? Як погляд холодний у нас...
Як можна жити у гніві? Як можна творити всім біль?
Наше життя мусить бути чарівним... проте ми не можемо жити без сліз...
Слова в нас принизливі... серце... а серця немає давно...
Невже ви не бачите, Люди, морально ми гинем разом...
© Copyright: Вікторія Корицька (LiRen), 2011


